14 ЛЮТОГО, ЧЕТВЕР
Свв. КИРИЛА, монаха, і МЕФОДІЯ, єпископа,
покровителів Європи
(біл) Свято
Брати Костянтин і Мефодій походили з Греції, з міста
Солунь (сьогодні - Салоніки в Македонії). Після навчання в Константинополі вони
як місіонери були послані у Моравію. Для полегшення проголошення Євангелія
Костянтин переклав на слов’янську мову Святе Письмо і літургійні книги.
Звинувачені у Римі в порушенні традицій Західної Церкви, вони невдовзі отримали
схвалення Папи Адріана ІІ і його підтримку в своєму місіонерському
подвижництві. Костянтин залишився у Вічному Місті, де став монахом, прийнявши
ім’я Кирило. Помер 14 лютого 869 року. Мефодій далі працював серед слов’ян як
архієпископ і папський легат. Помер 6 квітня 885 року в Велеграді в Моравії.
АНТИФОН НА ВХІД
Святі мужі стали приятелями Бога * і, ревно проголошуючи
Божу істину, заслужили вічну славу.
Мовиться „Слава во
вишніх”.
Пс 117(116)
Усьому
світу несіть Слово Боже.
Хваліть Господа, всі народи! *
Прославте Його, всі люди,
Бо утвердилося над нами Його милосердя, *
і Господня правда перебуває навіки.
Хвала Тобі, Христе,
Царю вічної слави.
Господь послав Мене благовістити убогим,
проповідувати полоненим визволення.
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Учні пішли та проголошували Євангеліє, * а Господь допомагав їм * та
стверджував слово чудесами, які його супроводили. (Пор. Мк 16, 20)
15 ЛЮТОГО, П’ЯТНИЦЯ
(фіол) П’ятниця після Попільної середи
Пс 51, 3-4. 5-6а. 18-19
Серце смиренне не
відкинеш, Боже.
Помилуй мене, Боже, задля милості своєї, *
і через велике своє милосердя зітри моє беззаконня.
Особливо омий мене від мого беззаконня *
і від мого гріха мене очисти.
Бо я знаю своє беззаконня, *
і мій гріх постійно переді мною.
Тобі, я згрішив Тобі одному *
і вчинив те, що є злом перед Тобою.
Адже Ти не маєш задоволення від жертви, – *
я приніс би, та всепалення Тобі не до вподоби.
Жертва Богові – це дух сокрушений; *
серцем сокрушеним і впокореним Ти, Боже, не погордуєш.
Хвала Тобі, Христе,
Царю вічної слави.
Добра шукайте, не зла, щоб ви могли жити,
і Господь буде з вами.
16 ЛЮТОГО, СУБОТА
(фіол) Субота після Попільної Середи
Пс 86, 1-2. 3-4. 5-6
Стежками
правди нас навчи ходити.
Господи, прихили своє вухо і дай мені відповідь, +
бо я нужденний і вбогий. *
Збережи мою душу, бо я богобійний.
Спаси свого раба, мій Боже, – *
того, хто надіється на Тебе.
Помилуй мене, Господи, *
бо до Тебе весь день я волаю.
Розвесели душу раба свого, *
бо до Тебе, Господи, підношу я душу свою.
Адже Ти, Господи, добрий і прощаєш, *
Ти багатомилостивий до всіх, які до Тебе кличуть.
Господи, вислухай мою молитву *
і будь уважний до голосу мого благання.
Хвала Тобі, Христе,
Царю вічної слави.
Я не бажаю смерті грішника – слово Господа Бога,
бажаю, щоб відвернувся від своєї дороги і щоб жив він.
17
ЛЮТОГО, НЕДІЛЯ
(фіол)
І Неділя Великого Посту
АНТИФОН НА ВХІД
Покличе до Мене, і Я озвусь до нього; Я буду з ним у скруті, * Я визволю
його і його прославлю. * Довгим віком його насичу і явлю йому Моє спасіння. (Пс
91 (90), 15-16)
Не мовиться “Слава во вишніх”.
Пс 91, 1-2. 10-11.
12-13. 14-15
В утисках моїх будь зі
мною, Боже.
Хто живе під захистом Всевишнього, *
той перебуватиме під покровом Всемогутнього.
Нехай він скаже Господу: +
«Ти – мій притулок, моя твердиня, мій Бог. *
Я на Нього покладатиму надію».
Не найде зло на тебе *
і лихоліття не наблизиться до твого намету.
Адже своїм ангелам накаже про тебе, *
щоби берегли тебе на всіх твоїх дорогах.
Вони на руках тебе будуть носити *
аби ти не спіткнувся об камінь своєю ногою.
На гадюку і змію наступиш, – *
ти потопчеш лева і змія!
Адже він Мене полюбив, – і Я його визволю. *
Прославлю його, бо він пізнав Моє Ім’я.
Закличе він до Мене – і Я до нього відізвуся. *
Я з ним у недолі, – Я його визволю і прославлю.
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Хвала Тобі, Христе,
Царю вічної слави.
Не самим хлібом житиме людина,
але кожним словом, що виходить з уст Божих.
Мовиться “Вірую”.
18 ЛЮТОГО, ПОНЕДІЛОК
(фіол)
Понеділок І тижня Великого Посту
Пс 19, 8. 9. 10. 15
Слово Господнє є
життям і Духом.
Господній закон бездоганний, – *
він підкріпляє душу.
Господнє свідчення вірне, – *
воно робить мудрими простодушних.
Господні постанови праведні, – *
вони звеселяють серце.
Господня заповідь чиста, – *
очам дає вона світло.
Господній страх чистий – *
він перебуває навіки.
Господні присуди незмінні, *
всі вони справедливі.
Нехай будуть Тобі до вподоби *
слова моїх уст і роздуми мого серця –
перед Тобою, Господи, *
моя скеля і мій викупитель!
Хвала Тобі, Христе,
Царю вічної слави.
Ось тепер – час сприятливий!
Ось тепер – день спасіння!
Немає коментарів:
Дописати коментар