ХРИСТИЯНСЬКИЙ ПІСЕННИК. ПІСНІ В ЧЕСТЬ СВЯТИХ. Тексти

ХРИСТИЯНСЬКИЙ ПІСЕННИК

Ad experimentum, Видання № 2, Гнівань 2012,  Редакція  О. Яцек Пиль ОМІ, Друкування Олег Баня

У редагуванні пісенника використано тексти пісень із:

- Християнський пісенник, Познань-Гнівань 1995

- Вгору серця, Київ 2006

- Співаймо Господу, Луцьк 2007

- Церковний співаник, Краків 2000

- Laudate Dominum, Гвардійське 2004

- Парафіяльний пісенник, Київ 2006

- Господь моя пісня, Львів 2003

- Тобі співаю, Господи!, Вінниця 1998

- З Марією в дорозі, Кам’янець-Подільський 2000

ПІСНІ В ЧЕСТЬ СВЯТИХ

935. ЛЮБІ БРАТИ (Вс 699)

(22 лютого – свято кафедри св. Петра)

Пр. Любі брати, Церкво свята, * Молімось палко за Петра, * Бо ж сподобалось самому Господу * Власне з ним зв’язати віру християнського люду!

1. Віра – це прийняття Божої істини, * В якій беремо участь, * Істини ж цієї * Не об’являє «тіло» і «кров».

2. Являє істину людині * Тільки «Отець, котрий є в небі», * І це власне є «скеля», * На котрій здіймається Церква.

3. Отже, ця молитва – Христа і Церкви, * Котра є невтомна і могутня, * Як сам Христос молився в стражданнях, * Так і ми молімося про навернення.

 4. Щоби віра Петра не ослабла; * Щоби, навертаючись, зміцнював братів; * Щоб розумів те, що божественне, * І щоб людське не притуляло світла Предвічного Слова.

Пісні в честь Св. Йосифа

(19 березня)

936. Благообразний ЙОСИФ (Н 377)

Благообразний Йосиф, * Знявши з хреста пречисте тіло Твоє, * Плащаницею чистою обвив, * І пахощами покривши * У гріб новий положив.

937. ЙОСИФЕ СВЯТИЙ (H 443)

 1. Йосифе Святий з роду царського, * Гаданий отче Бога втіленого, * Сину Давидів, стороже * Улюблений Марії Діви.

 2. Дав Бог Отець Первістка свого, * Подарував Він з лона батьківського, * Щоб ти нам виховав, зберіг * Охороняв Сина Його.

 3. Ми також тобі віддаємося, * Під Твої крила всі приходимо, * Ти нас не випускай * З батьківської опіки на вічні віки.

938. О, ЙОСИФЕ ПРОСЛАВЛЕНИЙ (H 443)

 1. О, Йосифе прославлений, * Над Ангелами вивищений! * Ти Творця свого виховав, * Матір’ю опікувався.

 2. Стороже Царя небесного, * Брамо Раю ангельського, * Люди всі Йому співайте, * Допомоги шукайте.

3. Опікуне Спасителя, * Отче Вседержителя, * Хай простить наші провини * І пригорне своїх синів.

 4. О, Йосифе Справедливий, * Для нас людей – милостивий. * Дай нам з Богом помирати * Та з Ним вічне життя мати.

 5. Слава Господу нашому * Йосифом годованому, * Богу Отцю Предвічному * Та Духові Святому.

939. ПРИЙМИ СВЯТИЙ ЙОСИФЕ (Н 427)

 1. Прийми Святий Йосифе нашу молитву * Прийми вираз віри живої надії.

 Пр. Святий з Назарету пам’ятай про нас (2р)

 2. Ти муж Божий праведний, прихильник миру * Плід ласки в мовчанні прийнятий із неба.

 3. На тебе звіряється Церква Христова. * Веди Божий народ до вічного царства.

940. Радуйся, праведний Йосифе (Вс 701)

1. Радуйся, праведний Йосифе, * Вірний обручник Марії. * Христів Опікуне, радуйся, * Святіший понад святими.

2. Батьку наш, Йосифе праведний, * Про допомогу взиваєм, * Свої ласки нам уділяй, * Тебе покірно благаєм.

3. Ти боронив Сина Божого * І Його Матір Марію, * До Твого покрову чистого * Ми покладаєм надію.

4. Охороняй же нас, Йосифе, * І нашу душу і тіло, * Дай, щоб ми всі Бога любили * Думкою, словом і ділом.

5. До Тебе, праведний Йосифе, * Горнемось в нашій недолі, * Будь покровителем вічним нам, * Не залишай нас ніколи.

941. СВЯТИЙ ЙОСИФ (H 377)

 1. Йосиф, покровитель люду, * Той щасливий, чий опікун будеш. * Вже ніщо того не злякає, * Бо Святий Йосиф захищає нас завжди.

 2. Геть іди, марність цього світу, * Бо мене хочеш ти згубити. * Але є Йосиф найсолодший, * Опікун він мій найдорожчий при мені.

 3. Відійдіть, сатани погрози, * Скаже це хай людина кожна. * Хоч би навіть пекло все повстало * Й проти мене бунт свій підняло.

942. СВЯТИЙ ЙОСИФЕ УЛЮБЛЕНИЙ (H 354)

1. Святий Йосифе улюблений, під покровом твоїм ріс * Хліб життя даний нам Богом, Ти на руках Його ніс; * Ти з зерна Його виховав, щоб наситив голод наш * Ти зберіг нам та заховав, цей любові Божої дар;

Пр. Для Нього жити, Його любити, * Де свою славу приховав нам, * Щоб всім для нас був Ісус сам, * О, випроси цю благодать

2. Того, який в Назареті, Тобі доручений був, * Стережемо на цім світі, де сховав славу свою. * Вчи для Нього, наш Йосифе, віддавати все життя, * Йому покірно служити працею та стражданням.

3. Нехай вже над цілим світом зацарює наш Господь * Син Марії, Бог–Спаситель, Вседержитель, Життя душ. * Прихованому у хлібі, нехай славу віддасть світ * Кожне серце хай для Нього принесе любові квіт.

943. ТВОЇ СЛОВА (Вс 703)

Пр. Твої слова твоє життя, о, Йосифе, * Хай тиша пізнати дасть Бога Отця, як ти зумів пізнати.

1. Чим є святая чистота, оспівувана в Біблії. * Ти і Обручниця твоя - дві білосніжні Лілії. * Твоя Невіста Пресвята знайшла в тобі відблиск Отця, * Щоб виріс Син в ідилії.

2. Чим вбогість є божественна в Отці укрита й втілена. * До мук хрестових поруч йшла, до босих ніг похилена.* Найбільший скарб – твоя Сім’я, Марія і святе Дитя * Тобі довірили життя.

3. Чим послух досконалий є, благословення в нім моє. * Вночі шляхи освітлює, - прийму той хрест, що Бог дає. * Любов приносить в дар себе, лише вона не промине. * Хай прийде Царство Божеє!

944. ШАНУЙМО ЙОСИФА СВЯТОГО (Н 377)

1. Шануймо Йосифа Святого * Взиваймо в молитвах до нього, * І тоді страх свій переможеш, * Бо святий Йосиф допоможе - * Захистить.

2. Відійдіть марності й сум’яття, * Бо від вас лихо і нещастя, * Але ми опікуна маєм, * Бо святий Йосиф помагає - * Захистить.

О Йосифе святий!

сл.: о. Юзеф Червонка
муз.: В. Кулик

Пр.:  О Йо-си-фе Свя-тий Церк-ву Бо-жу бе -ре-жи, на-ши-ми ро-ди-на-ми о-пі-куйсь зав-жди!

Тін-ню Бать-ка Ти став для І - су- са,
прий-няв Йо-го за-ча-то-го з Ду - ха
мав бо пов-ну до-ві-ру до Ді-ви
Об -руч-ни-ку свя-тої Ма -рі - ї!

Про - мо-вля-єш Ти сво-їм мов - чан- ням,
в ти-ші чу - єш чо - го Твій Бог хо - че,
Най-слу-хня -ні - ший па - трі - ар - ху,
на-вчи нас як Бо - га по-чу - ти!

У - три-му-вав пра-це -ю рук сво - їх,
Свя - ту Ді - ву та Бо -жо - го Си - на,
Йо - си - фе пра -цю - ю- чих взо - ре,
по -мо-жи нам в на-ших ро - ди - нах!
 

 

В честь св. Євгена де Мазенода

(21 травня)

945. З ХРЕСТА ІСУСА

З хреста Ісуса сили черпав, * Піклуючись про благо Церкви, * Святий Євгене, слуго Марії, * За нами перед Богом заступись!

946. КРІЗЬ ВОГОНЬ ТА ЧЕРЕЗ ВІТЕР (Н 459)

1. Крізь вогонь та через вітер * Йшов Євген по всьому світі * Ніс він в серці жар любові, * Святу ревність в Божім Слові * І збирав він місіонерів, * Для прослави Христа Бога.

Пр. Ходи, брате мій, * Підемо разом до Христа Ісуса, * Ходи, брате мій, покровом нам Непорочна Мати * Несімо правду, де шукають, несім Бога, де страждають (2р)

2. В час морозу і в час спеки * Йде облат, де небезпека * Ідучи через країну * Так будує він родину * Всім дарує слова віри * Закликає до офіри.

947. БАЛАДА ПРО СВ. ЄВГЕНА ДЕ МЕЗЕНОДА (Н 136)

1. Де далека Франція, дев’ятнадцятий вік * Гарний є Прованс, гарний моря потік * Жив там єпископ, що батьком бідних був * Він з ними був поруч, нікого не забув.

2. Хоча народився в родині графіїв * Його ми шануєм, як святого всіх днів * Був місіонером, багато всіх навчав * І до найбідніших з любов’ю поспішав

3. З ним пішли й інші, що теж хотіли жить, * Так як він для бідних у спільноті служить * Отже присягали й принесли обіт * Що присвятять місіям решту життєвих доріг.

4. А він висилав їх * До людей слабких, * Щоб кожен навчав їх * Як любить вбогих.

948. МІСОНЕРЕ З ВІТРУ І ВОГНЮ (Н 460)

1. Місіонере з вітру і вогню, * З хреста Спасителя сили черпав ти, * І турбувався про долю Церкви * Разом з Марією мандрував ти.

 Пр. Святий Євгене де Мазенод, * Апостоле бідних * Бог був надією твоїх думок * І ти говориш до рідних: * Будьте святими, * Любов зберігайте, * І ревність про спасіння душ.

2. Місіонерський вогонь розпали в нас, * Аби з Хреста свої сили черпати * Допоможи нести нам надію * Щоби Ісуса учнями стати.

3. Твоє серце в місійну дорогу * Всіх закликає туди вирушати * Там де Ісус в Євангелії каже * Що усіх вбогих треба кохати.

949. ЛЮБОВ У СЕРЦІ РОЗПАЛИВ (Н 400)

1. Любов у серці розпалив * Щоб йти до найбідніших * І з ревністю до всіх спішив * щоб їх Богом утішить.

Пр. Кохайте Бога в найбідніших * Любов’ю здобувайте світ * І мир Христа усім несіте * Щоб знав Його Божий нарід.

2. Серце Марії споглядав * Була йому як мати * Він завжди свято жить бажав * А з ним усі Облати.

950. ПРАГНУВ, ОТЧЕ

Прагнув, Отче, світ здобуть для Бога, * І людським серцям наблизить Рай. * Ти в житті досвідчив, що правдиве щастя * Дать людині може тільки Бог. (2р)

Народження св. Йоана Хрестителя

24 червня

951. ВЕСЕЛИСЯ, ЗАХАРІЄ (Вс 705)

1. Веселися, Захаріє – новина свята, * Син у тебе народився - Предтеча Христа. * Він від Бога тобі даний, * Гавриїлом предсказаний, * Преславний Йоан.

2. Дух Святий його ще в лоні матері святив, * Над пророками святими його встановив. * Христос його прославляє * І ангелом називає * Предтечу свого.

3. Радуйся, святий Йоане, Предтечо Христа, * Почалася з тебе шляху Його повнота. * Готувався ти в пустелі * До Христової купелі * І народ скликав.

4. У Йордані ти, Йоане, Ісуса хрестив, * То ж Хрестителем Господнім зватись сподобив. * Тебе щиро ми благаєм, * Проси Бога, ми взиваєм, * Ти за нас усіх.

На спомин св. Станіслава Костки

 18 вересня

952. ДАВНО У СВІТІ

1. Давно у світі цей хлопець жив. * Про його вчинки згадує світ. * Своїм життям він шлях нам вказав, * Щоби йшли до неба брам.

Пр. Святий Станіслав Покровитель наш * Гарна його дорога. * Юний, як ми, веселий наш брат, * Всім серцем прагнув Бога.

2. Знав смак мандрівки, моря і гір. * В мирі і згоді з друзями жив. * Свою щоденність перемінив, * Як жити з Богом всіх учив.

 

 

До Святого Архангела Михаїла

953. СВЯТИЙ АРХАНГЕЛ МИХАЇЛ (Bc 712)

 1. Святий архангел Михаїл, о, Михаїл! * За віру нас веди у бій! * До перемоги вкажи дорогу, о, Михаїл!

 2. У темну ніч і серед дня, о, Михаїл! * Ти - наша сила і броня.

 3. Ти – вірних страж і знамено, о, Михаїл! * Небесних ангелів стерно.

 4. Дракона злого переміг, о, Михаїл! * Його поклав до своїх ніг.

 5. Мечем вогненим хорони, о, Михаїл! * Святую Церкву на землі.

Пісні в честь Св. Франциска

954. МОЇ БРАТТЯ КРИЛАТІ (H 292)

 1. З ким розмовляєш, кому смієшся, * Святий Франциску? * Тут лиш дерева, людей немає, * Пташки щебечуть, і чути голос твій.

 Пр. Мої браття крилаті, * Славте Бога, славте Бога! * Бо як ми Йому за створіння відплатим, * Як не у пісні убогій? * За сонце ясне, небо чисте * І за поля зелені, і за поля зелені.

 2. Ромашки розсілися на поляні, * наче сніг серед літа. * А коло тебе мов шумний натовп * В соборі прекраснім, і чути голос твій.

 3. Піднявши руки, ти щось говориш * І жестами славиш Бога. * Тебе заслухались всі дерева, * Листя затихло, і чути голос твій.

955. НЕ ЗАЛИШАЙ НАС, ОТЧЕ ФРАНЦИСКУ

 1. Не залишай нас, отче Франциску, * Світ очаруй, поете Божий. * Стань перед вовком, * Тінню Ісуса стань, * Навчи нас, як Отця знаряддям бути.

 Пр. Боже, Отче наш (2р) * Дивовижний це дар - любов Твоя. * Боже, Отче наш (2р) * Навчи нас нести * Всім людям цей скарб.

 2. Не залишай нас, отче Франциску, * Зігрій любов’ю * прокажених, * Віддай убогим серце, * Багатим - світло, * Щоб любов кохала вся земля.

 3. Не залишай нас, отче Франциску, * Навчи нас розуміти Бога, * Почути крик мовчання, побачить тьму, * Навчи добром перемагати зло.

956. ТИ, ФРАНЦИСКУ

 1. Ти, Франциску, всі думки звертав до Бога в усьому. * Для тебе братом був місяць, сестрою – зірка. * Ти зрозумів, що любити – це значить служити людям, * Тому покинув для них радості світу.

 Пр. Знайшов ти радість, життя сенс, * Знайшов ти спокій, мир в душі, * Бо полюбив ти з усіх сил свого брата, * Міг поділитись всім, що мав. * Там де ненависть – ніс ти мир, * Бо полюбив ти з усіх сил свого брата.

 2. Йшли з тобою безумці, прагнучи жити для інших, * А ти учив їх давати з пустих кишень. * Простотою відкрили серця усіх спраглих Бога, * Несли там радість і щастя, де смуток і сльози.

 Пр. Свого життя ви сенс знайшли, * Відчули в серці радість і мир, * Бо полюбили з усіх сил свого брата. * Зуміли віддати останній хліб, * Любов`ю зло перемогти, * Бо полюбили з усіх сил свого брата.

 3. І ми також прагнемо йти твоїм шляхом, Франциску, * Знайти життя свого сенс, знайти себе.

 Пр. Свого життя знайдемо сенс, * Знайдемо в серці радість і мир, * Бо полюбимо з усіх сил свого брата.

Свв. Апостолів Петра і Павла

(29 червня)

957. ЗАГРАЙТЕ, ДЗВОНИ (Вс 706)

1. Заграйте, дзвони, з Петра святині, * Хай звук їх вчує земля ціла. * Свято велике і празник нині * Двох апостолів - Петра і Павла.

2. Заграйте, дзвони, розбийте в порох * Звуком могутнім ложні слова, * Хай світ весь знає, хай вчує ворог, * Що не хитнеться скеля Петра.

3. Заграйте, дзвони, звуком чудовим * У серцях наших віру скріпіть, * При тобі сильний, скеле Петрова, * Весь християнський нарід стоїть.

4. Буде стояти і не схитнеться, * Як та могуча Петра скала, * Хоч смерть понести нам всім прийдеться, * Смерть на подобу Петра й Павла.

958. ХВАЛЬНИМИ ПІСНЯМИ (Bc 707)

1. Хвальними піснями, неначе вінками, * Петра і Павла нині прославляймо * В цей день великий, у святковий день.

2. Апостоли славні, радуйтесь нині, * Петре і Павле в небесній країні, * Вінцем слави вінчані.

3. Ви Христову Церкву і віру Христову * Давали людям у світі цілому, * Проповідники святі.

4. До Риму прибули людей просвітити, * Ідолів темних наказали збити, * О, апостоли святі.

5. У Римі за віру ви тоді страждали, * За святу Церкву ви життя віддали * По завіту Ісуса.

6. Моліться за нами, щиро вас благаєм, * До вас сьогодні мольби посилаєм: * Доручайте нас Христу.

На Преображення Господнє

(6 серпня)

959. СПАСЕ ХРИСТЕ (Вс 708)

1. Спасе Христе, в сяйві слави * На Таборі Ти повстав, * В Тобі Бога всі узнали, * Всякий сумнів з серця впав.

2. В цей день хвали, честі й слави * Тебе, Бога вишніх сил, * Херувими срібнокрилі * привітали шумом крил.

3. Сяє сонце з небосклону * Ясним світлом золотим, * Близ підніжжя Твого Трону * Дозволь бути нам усім.

4. Сонце яснеє згасає, * Як з гори іде Христос, * А з Голгофи проглядає * У сльозах високий хрест.

960. Преобразився на горі ТаБорі (Вс 709)

1. Преобразився на горі Таборі, * Христос Спаситель в світлі встав. * На нім сіяли ризи, наче зорі, * А сам, як сонце, Він сіяв.

2. Два мужі поруч з Ним себе явили, * То Ілля був і Мойсей, * Про смерть та муки тихо говорили * З Господом разом в хвилі цій.

3. Із неба голос Божий було чути: * «То Син Мій улюблений є, * Йому слухняні люди мають бути, * Йому хай буде слава й честь!»

4. Як чудо теє в небесах узріли * Петро, Яків і Йоан, * Небеснім видові вони зраділи, * Зачарував їх дивний стан.

5. Із неба промінь ясний показався * І трьох апостолів обняв, * Ніхто з них того не сподівався * І кожен зі страху упав.

6. Та наблизився Спаситель в тій хвилі * І сам рукою їх торкнув, * піднесли очі, Господа узріли * І миттю страх той проминув.

7. Тебе ми просим, Господи і Спасе, * До нас ласкаво приступи, * Переміни життя нещасне наше, * Спаси нас всіх і заступи.

961. ГОРА ТАБОРСЬКА (Вс 711)

1. Гора Таборська сяє красою, * Промінням ясним б’є навкруги. * Христос стоїть там, вкритий славою, * Мов сонце ясне, сяє з гори.

Пр. Щоби спасіння світу принести, * Преобразився в славі і честі * Сам Всемогутній Спас Христос.

2. На землю впали учні Христові, * Жахом пройняті їхні серця, * Затьмарив зір їм відблиск чудовий - * То незбагненне диво Христа.

3. І слово тихе далося чути, * Першим промовив святий Петро: * «Христе, з Тобою добре нам бути, * Тобі поставим ось тут шатро».

4. Добре нам бути, Христе, з Тобою, * Чи у дні слави, чи в дні грози, * Веди нас, Христе, Ти за собою, * У вічне щастя й славу, веди!

Про Ангела Хоронителя

(2 жовтня)

962. АНГЕЛЕ СВІТЛИЙ (Вс 714)

1. Ангеле світлий, прийди від Бога, * Щоб мене зберіг в дорозі.* Візьми, будь ласка, від серця мого сум, * Що нести не в змозі.

2. Ти завжди бачиш обличчя Боже, * Ангеле мій, хоронитель. * Твоєї втіхи з довір’ям прошу. * Як в час страждань Спаситель.

3. По трудних стежках піду з тобою, * Бо допоможеш, я знаю, * Шляхом скропленим Кров’ю святою * Ввійти до брами Раю.

963. ХОРОНИТЕЛЮ ДУШІ (Вс 715)

1. Хоронителю душі, поводирем стань мені, * Як у горя чорну ніч, так і в ясні щастя дні.

2. Хорони мене щодня від напасті і гріха, * Щоб з гріхами в боротьбі не хитнулась душа.

3. Хорони думки мої, щоб в полон не взяв їх гріх, * Огорни душу мою вінком крил святих твоїх.

4. Хоронителю душі, поводирем стань мені, * Поведи шляхом життя мене в Раю вічні дні.

Про св. Ольгу

964. О, СВЯТА ОЛЬГО (Вс 717)

1. О, свята Ольго, славна княгине, * Моя молитва до тебе лине * За Україну нашу святу. * Ти її світлом Христа зігріла, * Ти у ній мудро правити вміла, * Зглянься на долю її важку.

2. Святі величні Христові храми * Із золотими все куполами* Славлять тебе і повіки віків. * Церкви батьківські нині не в згоді * І ворожнеча живе в народі, * Бо відцурались Матері слів.

3. Свята княгине! Стань нам зорею * І поведи стежкою своєю, * Не полишай самих нас ніде. * Веди нас сміло! Ми твої діти, * З’єднай нас разом вінком із квіту, * Хай Україні щастя прийде.

Про св. Миколая

965. ГІМН НА ЧЕСТЬ СВ. МИКОЛАЯ

1. З довірою до тебе линуть діти, * З турботами звертаються батьки. * І моряки благають у молитві * На морі їх від шторму вберегти.

Пр. Нам у житті не раз буває важко, * Бракує сил чинити опір злу. * Ти захисти нас, добрий Миколаю, * Заступником в земній дорозі будь.

2. Тобі за все ми дякуємо щиро, - * Дівчатам бідним ти допомагав, * Звільняв з в’язниць засуджених безвинно, * Від смерті добросердних рятував.

3. Заступнику святий наш, Миколаю, * Ми просимо – ти храм наш захисти. * Нехай в серцях у нас любов палає, * У Бога ласки ти для нас проси.

966. Ой, хто Миколая любить (Вс 716)

1. Ой, хто, хто Миколая любить, * Ой, хто, хто Миколаю служить, * Тому, святий Миколай, * Ти завжди допомагай, * Миколаю!

2. Ой, хто, хто з тобою говорить, * Того ти на землі і в морі * Охорониш від напастей, * Не дасиш йому в гріх впасти, * Миколаю!

3. Ой, хто, хто його призиває, * Допомоги його благає, * Той із горя вийде цілим, * Охоронить душу й тіло, * Миколаю!

4. Омофор твій нам оборона, * І одна від бід охорона, * Не дай же марно пропасти, * Ворогам до рук попасти, * Миколаю.

5. Миколаю, молися за нами, * Благаєм тебе зі сльозами, * Тебе будем прославляти, * Ім’я твоє величати, * Миколаю!

Про св. Йоана

 (27 грудня)

967. Плід світла Божого (Вс 128)

Пр. В світла Божого і нашого старання. * Любов християнська – це взаємне дарування. * Вода джерельна смуток в радість замінила, * Вином пролилась – це любов Христа вчинила.

1. Даєш згадати, Христе, нам Твоє спасенне діло. * Чудес початок Ти поклав смиренно і сміливо. * Ти людську радість розділив, коли божественність явив * На щастя і на диво.

2. Даєш пізнати, Христе, нам діяння благодаті, * Потоки ласк з небес пролив Ти щедрі і багаті. * Ти людську радість освятив, коли серед людей ходив, * Як на сімейнім святі!

3. Даєш повчання, Христе, нам як у свободі жити, * Відповідальність за життя ми мусимо явити. * Ти людству радість дарував, коли волю Отця сповняв, * Щоб щастя розділити!

4. Даєш передсмак, Христе, нам небесного Весілля, * Коли Невісту чисту сам впровадиш на верхів'я. * Ти людську радість так возніс, що бракне всіх щасливих сліз! * О, радості безмір'я!